Протокол бесіди

Від “_____” _____________ 20___ р.

З батьками неповнолітнього(ної)

Документація класного керівника на учня, який перебуває на внутрішкільному обліку

1. Зазначити зміст роботи з учнями девіантної поведінки та їх батьками у виховному плані.

2. Витяг із протоколу засідання ради профілактики, коли і за що було поставлено на облік.

 3. Характеристика на учня (штамп, печатка, підпис класного керівника,  директора школи).

 4. Акт обстеження умов проживання (завірений директором школи, обов”язково підпис батьків, що з актом ознайомлені).

 5. Картка учня девіантної поведінки.

 6. Журнал обліку профілактичної роботи з правопорушниками за формою.

   

№ /  Дата / Зміст роботи /  Хто проводить /  Підпис вчителя /  Підпис учня /

Робота класного керівника з проблемними сім'ями

Робота класного керівника з проблемними сім'ями

Сучасні сім'ї різноманітні, і від того, в якій родині живе дитина, залежить, яким змістом наповнюється процес формування її особистості. Умовно сім'ї поділяють на благополучні та неблагополучні.

«Відповідальність батьків за неналежне виховання дітей»

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

У цілому, обсяг батьківських прав та обов’язків визначений Конституцією України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства». Правова регламентація прав та обов’язків батьків передбачає покладення на кожного з них однакової відповідальності за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідальність буде покладена на обох батьків незалежно від того, проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

Неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.

Батьки (усиновлювачі) або опікуни чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої особи, заклади, що здійснюють виховання малолітньої особи, а також заклади, що здійснюють щодо малолітнього функцію опікуна, відповідають за неналежне виховання та нагляд, а навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, інші заклади чи особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за малолітнім, мають нести відповідальність лише за неналежний нагляд.

Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 184) передбачено за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей наступну відповідальність: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.). 
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 68 грн.).

Злісне ж невиконання  батьками,  опікунами  чи  піклувальниками встановлених законом обов'язків  по  догляду  за  дитиною  або  за особою,  щодо якої встановлена опіка чи піклування,  що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох  до  п'яти  років або позбавленням волі на той самий строк (стаття 166 Кримінального кодексу України).

Під неналежним вихованням розуміють свідомі дії та вчинки повнолітніх осіб (у даному випадку батьків), які сприяли вчиненню їхньої малолітньою дитиною правопорушення. Тобто, до моменту заподіяння шкоди, навіть якщо діяння неповнолітніх осіб були і неправомірними, у випадку відсутності скарг та претензій відповідальність не наступає.

 Але батьки несуть адміністративну відпові­дальність не лише за неналежне виховання дітей. Так, кодексом України про адміністра­тивні правопорушення (стаття 180) передбачено настання відповідальності за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами. Дане діяння тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 136 грн.).

При невиконанні батьками своїх обов’язків щодо утримання та виховання дітей діти вчиняють протиправні дії, у тому числі для забезпечення свого існування, стають на злочинний шлях. Тому, у випадку вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, тобто суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (за особливо тяжкі злочини відповідальність настає з 14 років,  за загальні – з 16), тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340).

Окрім відповідальності за неналежне виховання дітей, Кримінальний кодекс України містить  статті, які також передбачають відповідальність батьків та осіб, що їх замінюють, за різні види злочинів проти дітей: ст. 150-1 «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом», стаття 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості», стаття 156 «Розбещення неповнолітніх», стаття 164 !Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей», стаття 167 «Зловживання опікунськими правами», стаття 304 «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність», стаття 323 «Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу».

Крім того, наслідком невиконання батьками своїх обов’язків може стати позбавлення батьківських прав.

Шкода, завдана малолітньою чи неповнолітньою дитиною, відшкодовується також батьками, так як дитина такого віку не має можливості та коштів відшкодувати її самостійно. Порядок відшкодування даної шкоди регулюється Цивільним кодексом України (статті 1178-1183).

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Батьки, позбавлені батьківських прав, несуть відповідальність за шкоду, завдану їхніми дітьми, якщо не доведуть відсутність своєї вини. У разі, коли батьки були позбавлені батьківських прав, обов’язок відшкодувати завдану майнову шкоду за протиправні діяння своїх малолітніх дітей лежить на них ще протягом трьох років після позбавлення батьківських прав. Це пояснюється тим, що виховання чи неналежне виховання є процесом, який має тривалу дію в часі, і його вплив не може припинитися з моменту позбавлення батьківських прав.