З давніх-давен українці розглядали рід, родину, сім’ю як
святиню, а виховання дітей – як святий обов’язок батьків. Завдяки вихованню в
родині український народ продовжував себе в своїх дітях, передавав свій
національний дух, характер, традиційну родинно-побутову культуру.
Як й інші народи, українці вбачали в родині найважливішу
й неодмінну умову життя кожної людини, основу гармонійного способу життя. В
українських родинах дітей завжди вчили, що людина невіддільна від свого роду,
нації. Головним охоронцем ладу в родинах був звичай.
В основі традиційного родинного виховання завжди була
спільна трудова діяльність батьків і дітей.
В українській родині батьки звертали увагу на виховання в
дітей прагнення жити й творити за законами краси, завжди намагалися прикрасити
свій побут, одухотворити працю, облагородити стосунки між членами родини.
Знання свого родоводу, історичних і культурних надбань
предків необхідне сьогодні не тільки для піднесення національної гідності, а й
для використання кращих родинних традицій у сучасному житті.
Права та обов’язки батьків і дітей записані в Основному Законі України.
Стаття 51
«Ніхто не вправі в будь-яку годину
Вступити в шлюб примусити людину.
Права й обов’язки у шлюбі та сім’ї
Для кожного з подружжя рівні всі,
Несуть обов’язки батьки перед дітьми –
До повноліття їх утримують вони.
Якщо непрацездатними стають батьки,
То повнолітні дочки та сини
Про них повинні піклуватися,
Свого коріння не цуратися.
Державою охороняються батьківство,
Сім’я, дитинство, материнство».
Стаття 52
«Поза шлюбом чи у шлюбі народжені діти,
Вони всі державі любі, вони – її квіти.
Незалежно від народження, походження нині
Рівні у своїх правах діти в Україні.
Переслідує закон явища брудні –
Насильство над дитиною, експлуатацію її.
Держава забезпечує належне виховання,
Утримання безпечне дітей-сиріт та тих,
Що втратили батьківське піклування.
Діяльність благодійницьку щодо дітей в державі
Остання заохочує, підтримує й надалі».
Немає коментарів:
Дописати коментар