вівторок, 20 березня 2018 р.

Світає


Світає...
Край неба палає,
Крайня хата на селі,
Там мати волає.


За що сину, чим я завинила?
Громко й гірко плаче .
Що тебе я мій рідненький
Більше не побачу ...



Вже остання зірка в небі
Потроху згасає,
А вона подвір'ям ходе
І сина гукає.

Ти ж на білім світі сину
Нічого не бачив.
Пішов захищать державу
Знову гірко плаче.

Листа в скриньці твого любий
Ще з ранку шукала,
А тепер труну з тобою
Стою і чекаю.

Мати бідна зпухла, зблідла
За ніч посивіла.
Вона рік чекала сина
А героя встріла.

Все село прийшло прощатись
Біль з сльозами не ховають
Йдуть по вулицях з криком
"Герої не вмирають!"

Україна вся в жалобі
Не одна родина.
Хто хороне свого батька
А хто свого сина.

День як день- все сірі будні,
Лиш вночі ридає
По дворі в пітьмі все ходить
І сина гукає.

Світає...
Край неба палає.
Крайня хата на селі,
Там мати волає...


М.Соколовська
 2018 рік 

Немає коментарів:

Дописати коментар