Світає...
Край неба палає,
Крайня хата на селі,
Там мати волає.
За що сину, чим я завинила?
Громко й гірко плаче .
Що тебе я мій рідненький
Більше не побачу ...
Вже остання зірка в небі
Потроху згасає,
А вона подвір'ям ходе
І сина гукає.
Ти ж на білім світі сину
Нічого не бачив.
Пішов захищать державу
Знову гірко плаче.
Листа в скриньці твого любий
Ще з ранку шукала,
А тепер труну з тобою
Стою і чекаю.
Мати бідна зпухла, зблідла
За ніч посивіла.
Вона рік чекала сина
А героя встріла.
Все село прийшло прощатись
Біль з сльозами не ховають
Йдуть по вулицях з криком
"Герої не вмирають!"
Україна вся в жалобі
Не одна родина.
Хто хороне свого батька
А хто свого сина.
День як день- все сірі будні,
Лиш вночі ридає
По дворі в пітьмі все ходить
І сина гукає.
Світає...
Край неба палає.
Крайня хата на селі,
Там мати волає...
М.Соколовська
2018 рік
Немає коментарів:
Дописати коментар